Куць І.О. має повну вищу педагогічну освіту, кваліфікація – практичний психолог у закладах освіти. У ЗДО №7 на посаді практичного психолога працює з 2006 року.
Педагог активно і раціонально використовує у своїй роботі здобутки психологічної та педагогічної науки, цікаво і неординарно планує і проводить різні форми роботи з дітьми, педагогами та батьками.
Підтримує сприятливий морально-психологічний мікроклімат у колективі, сприяє формуванню у дошкільнят емоційно-вольової сфери, розвитку пізнавальної діяльності, виявляє творчі здібності дітей. Здійснює корекційно-розвивальну роботу з дітьми, що мають важку адаптацію, труднощі у розвитку, підвищену тривожність.
Практичний психолог закладу:
· керується етичним кодексом психолога;
· дотримується педагогічної етики;
· будує свою діяльність на основі доброзичливості, довіри в тісному співробітництві з усіма учасниками педагогічного процесу;
· підвищує рівень психологічних знань вихователів, батьків, дітей;
· постійно підвищує свій професійний рівень.
Основні завдання психологічної служби закладу:
· проведення просвітницьких лекцій, семінарів, занять з педагогами, батьками, дітьми;
· консультативна допомога всім учасникам навчально-виховного процесу;
· розвивальна робота з дітьми, батьками, педагогами;
· допомога дітям, які мають проблеми в поведінці, або які опинилися в складній життєвій ситуації;
· соціально-психологічний супровід дітей;
· визначення психологічної готовності дітей 6-річного віку до навчання у школі.
· збереження і зміцнення фізичного, психічного здоровя з метою виховання всебічно розвиненої особистості.
Основні напрями роботи:
Діагностична робота - це психологічне обстеження дітей для виявлення рівня розвитку або причин, які гальмують цей розвиток і навчання.
Корекційно-відновлювальна робота. Це напрямок діяльності психолога є найбільш складним і відповідальним, тому що включає в себе широкий спектр форм роботи. Це індивідуальні та групові заняття, робота з проблемами, як групи дітей так і окремих дітей, особистісних та пізнавальних сферах.
Підтримка дітей, які потребують підвищеної уваги. До них відносяться: неспокійні, конфліктні, соромливі, агресивні, замкнуті і тривожні діти, а також діти з мовними порушеннями і з затримкою психічного розвитку. Найголовніше це своєчасне виявлення таких дітей, виявлення причин подібного прояву. І виходячи з причин допомагати дітям адаптуватися в суспільстві. Бути впевненим у своїх силах.